Головна

Вт, 19.06.2018, 06:20
Форма входу
Логін:
Пароль:
[ Особисті повідомлення() · Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 4 з 4
  • «
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
Форум » Розваги » Учнівська творчість » ВІРШІ (ВНЕСИ СВОЮ ЧАСТКУ)
ВІРШІ
angelrainskyДата: Вт, 27.03.2012, 22:17 | Повідомлення # 46
Лейтенант
Група: Надійний користувач
Повідомлень: 71
Репутація: 1
Статус: :-(
Мабуть) я пам'ятаю як ми готувались=)
ех,скучаю я за Вами)


Angel Rain
 
_foxДата: Вт, 26.06.2012, 20:05 | Повідомлення # 47
Майор
Група: Надійний користувач
Повідомлень: 85
Репутація: 2
Статус: :-(
За окном вновь туман заклубится
И ко мне в сон придёт демоница
И бушуют пусть ведьмины чары
Мы любви предадимся угару

И обвив меня телом змеи
Утолит все желанья мои
Демон будет и мягок и груб
Он в народе зовётся суккуб

Ради прелести рыжих волос
Позабыт будет мною Христос
Хоть за нас Иисус был распят
Для меня распахнёт врата ад

Ведь в объятиях женщины первой
Моя жизнь перестала быть серой
В поцелуях своих горяча
Словно лезвием жалит меча

И во имя безумного взгляда
Я забуду навек всё что свято
И тебя воспою как пиит
Лишь останься со мною, Лилит


FOXAKILLA
 
_Олександр_Дата: Пт, 27.07.2012, 10:43 | Повідомлення # 48
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 4
Репутація: 0
Статус: :-(
Люблю читати поезію. Сам ще нічого цікавого писати не вмію ))) Дуже багато гарних віршів можна почитати на сторінках літературного журналу "Дніпро". Думаю що кожен може знайти для себе щось цікаве.
 
angelrainskyДата: Чт, 28.08.2014, 09:49 | Повідомлення # 49
Лейтенант
Група: Надійний користувач
Повідомлень: 71
Репутація: 1
Статус: :-(
одиночество
небо,наедине я только лиш с дождем
лето,с тобою мы как прежде не вдвоем
осень,и я мечтаю вновь
где ты,последняя любовь...
любовь,и теплые слова
мечты,и кругом голова
бежать,не зная бед
и быть убитым,бред
осознавая ето
я ухожу,и лето
прозрачным шлейфом из дождя
смывает слезы,уходя...

Додано (22.04.2014, 09:17)
---------------------------------------------
Небо в моих руках...

Небо в моих руках
Медлено,как будто мрак
Весна запутала в свои сети
И в голове лиш только ветер

Солнца лучи,теплые как слезы
Неба куски,бездны грезы
3амотали,закружили
Вместе раньше с тобой жили

Луны коснутся,и в пропасть упасть
С собою замкнутся,и забыть что такое власть
Душы над телом,и первым делом

Поднятся в небо,что в моих руках
Где ты со мною,рядом
И сердце в алых лепестках
И за спиною,пронзив взглядом

Ты говориш что я так нужен вам
Что вкутавшысь моим теплом
Ладони сжимая, часто дышиш
Взамен, попасть мне в плен
Туда где небо что в моих руках
Ты меня слышиш?

Проходиш рядом, смотриш в небо
В то небо, что для нас двоих
Меня ты все же ненавидиш
Я улетаю, засыпая в мыслях твоих

Небо что в моих руках
Было оно тобой всегда
И без тебя,мне не прожить никак
Небо,весна и ты,в душе моей,с тобою рядом,сквозь года...

Додано (05.05.2014, 10:55)
---------------------------------------------
Ода любви нашей... (из далекого прошлого.)
Был вечер,погода собиралась на дождь,тучи кружыли вокруг двух постатей которые мерцали как огни с затухаючего костра на фоне речки,ветер едва ли зацепливал ветки деревьев которые словно замерли в ожидании чего-то,тучи всё темнели и ветер пытаясь их розогнать начал подувать порывистей,быстрей,он смотрел у её глаза,она у его,его руки обнимали её,губы целовали,казалось етот миг вечен,ничто им не помешает,он после двух лет наконец-то завоевал её серце,после тяжёлых испытаний которые он прошел,наконец то добился взаимности,ему удалось найти ключ к серцу,которое не
имело никогда скважини к ключу,она была единственной такой,красивой и неповторимой,искреннее она ему призналась в том что любит,неожыданно и красиво,они наконец то вместе. Тучи собрались над ними как будто небо спустилось по невидимой лазейке,ветер стих,как будто что то намечалось,он смотрел на нее и не мог отвести от ее глаз,какая же она красивая-думал он,её зеленые нефритовые глаза смотрели в его два синих озера и видили там любовь,взаимность,тепло и ласку,-которые согревали её душу и серце,где то далеко за рекой слышались звуки грозы,молнии едва заметно пронзали небо,солнце заходило за горизонт,оставляя за собой большой красный полукруг,они стояли на берегу обрыва реки,он обнял ее сзади,сомкнув пальци рук у нее на жывоте,нежно целовал ее шею,она пыталась улеснуть,но попытки ей не удавались и она уже не сопротевляясь поддалась ему,ветер начал усиливаться,тучи хаотически как будто бегали по небу как псы на привьязи пытаясь сорватся и убежать,чтоб хотя бы на миг почувствувать себя свободными,гроза приближаясь оставляла за собой вспышки молний и грохот грома. Любимый нам пора идти,смотри сейчас пойдет дождь...
Ничего страшного,ето на счастье,сегодня особенный день,потому и погода особенная,ето точно,давно я не видала такой красоты,смотри,вон та тучка похожа на маленького котёнка,который собирается прыгнуть куда-то,а вон та на большого слона -точно ! а ета похожая на серце,смотри,а вон стрела которая движется к нему,ето невероятно - сказала она посильней обняв его, я люблю тебя, и я тебя, мы видь всегда будем вместе ? Целую вечность,любимая,я люблю тебя больше жызни ! А я тебя ещё больше ! Они еще постояли молчя минут 5,пока не стемнело совсем,он взял ее на руки,она обняла его за шею,и они пошли... Ветер то вщухал то рвал листья с деревъев которые падали на волны,и словно маленькие кораблики,которые безрезультатно искали спасения наплывали один на другого,кружылись,былись об волны,серые тучи которые были похожые на котиков и слоников бесследно ищезли,на их месте было почти черное небо из которого начал ити дождь,он ливнем лил на землю,смывая следы прошедшего дня,даря жызнь земле,их давно уж и небыло,они пошли домой,он в неё влюблен,и она в него безумно влюблена,они никогда незабудут ето место,один лиш дождь так страсно плесал свой дивный танец на земле и воде,пытаясь смыть следы етих двух незнакомих людей которые так и не увидили его,а он так старался... Гроза проходила,тучи розвеивались,наступало утро,солнце выступило из за горизонта и осветило место танцев дождя и грозы,дождь далее погнал свои танцы,наступило утро,деревья проснулись от сна,который подарил им незабываемую картину природы,речка унесла следы грозы,смешав их с собой,рыбаки собираль поодиноко на реке,роса падала с травы на землю,и голубое небо проснулось от чудесного пения птиц которые повылетали из гнезд что бы увидеть россвет... Они наконец то вместе,она спустя два года,после долгих розмышлений,встреч и признаний всё таки решылась на первой шаг,её серце впустило его,не сопротевляясь,ее сладкие губы,её зелёные глаза,её солнечная улыбка,её каштановые волоси,её шёлковые руки,бархатные лодони так любили его,они не преставляли жызни друг без друга,их серца бились в унисон имя которого-хм,имя которого двуликое и в тоже время единое и нерозрушымое... Любовь...

Додано (28.08.2014, 08:41)
---------------------------------------------
"22"

Из неба тихо падал дождь
Рисуя танец на стекле
И под зонтом,его ты ждеш
Не думая ни капли обо мне

И дальний свет,дорога,провода
Твой образ в голове
Лечу я,не зная сам куда
Зачем все ето мне

Когда мы были вместе
Солнце светило ярче
С тех пор туман и дождь
Нельзя никак иначе

Нельзя пропасть,исчезнуть,ростворится
И вечно ты его не будеш ждать
В груди не будет сердце больше бится
Хочу тебя последний раз обнять

Жизнь без тебя так коротка
Внезапно все случилось
Всегда я думал о тебе
Но зря,мечта моя розбилась...

Додано (28.08.2014, 08:43)
---------------------------------------------
"22"

Из неба тихо падал дождь
Рисуя танец на стекле
И под зонтом,его ты ждеш
Не думая ни капли обо мне

И дальний свет,дорога,провода
Твой образ в голове
Лечу я,не зная сам куда
Зачем все ето мне

Когда мы были вместе
Солнце светило ярче
С тех пор туман и дождь
Нельзя никак иначе

Нельзя пропасть,исчезнуть,ростворится
И вечно ты его не будеш ждать
В груди не будет сердце больше бится
Хочу тебя последний раз обнять

Жизнь без тебя так коротка
Внезапно все случилось
Всегда я думал о тебе
Но зря,мечта моя розбилась...

Додано (28.08.2014, 08:49)
---------------------------------------------
адмін,відредактуйте останній вірш щоб він не дублювався,бо з телефона не виходить)


Angel Rain

Повідомлення відредагував angelrainsky - Вт, 22.04.2014, 10:18
 
adminДата: Нд, 19.10.2014, 21:54 | Повідомлення # 50
Генералісимус
Група: Адміністратори
Повідомлень: 65
Репутація: 1
Статус: :-(
Цитата angelrainsky ()
адмін,відредактуйте останній вірш щоб він не дублювався,бо з телефона не виходить)
Система не дозволяє


 
angelrainskyДата: Пн, 04.07.2016, 22:36 | Повідомлення # 51
Лейтенант
Група: Надійний користувач
Повідомлень: 71
Репутація: 1
Статус: :-(
сьогодні....
Над головою сірі хмари,летять,і розбиваються
І ті,хто зараз влада,вбивають і не каються
Навіщо ви вбиваєте синів тих матерів,що гірко побиваються
Сльозами тисячів сердець,молитвами мільйонів душ,воюють зараз ті,чиї серця прив'язані до волі
В них кращої немає зараз долі чим впасти тілом за свободу
За ту свободу що дана народу
Лиш наша влада,шкірить зуби,ми всі їм зараз до самої дупи
Чому настав такий жорсткокий час,коли вмираєм ми,щоб захистити вас
Ви підло брешите у вічі,і тихо крадете всі гроші в нас
Ховаючись під чисті руки здаєте тих хто крав ще вчора з вами
А цей же час ми захищам те,що створено робочими руками
Ви всі одної масті,ховаєте своїх синків за спинами своїми,все відкупляючись тим краденим що маєте
Ви знаєте,що тисячі невинних душ вже мирно й тихо сплять
І грошей ваших не хотять
Вони хотіли миру як і ми
Беручи в руки автомата
Воюючи за мир на рідні Україні
Хотіли знищити кацапа супостата
Та впали,під дощами града....
Ви не задумались над тим що гинуть ті,хто міг би бути вашими синами
Ви знищуєте все,і топчете ногами
Ми відвоюємо своє,а ви ховайтесь далі,бандюги що прикриваєтесь під владою,лиш запам'ятайте ви одне,все повертається,і те що нині поробили ви,пройде кожною вашою хатою.

Слава Україні !!!

(Адмін,вибачаюся що не по темі,але не зміг втриматись щоб не написати.)

Додано (20.03.2015, 19:34)
---------------------------------------------
скільки переглядів і ніжодного коментаря.

Додано (04.09.2015, 23:15)
---------------------------------------------
А за вікном ідуть дощі
гроза,щосили путає думки
лиш повертайся ти мерщій
мені потрібен тільки ти

а за вікном ідуть дощі
мов душу розриває вітер
а я пишу тобі листа
все думаю,чи взяв ти світер
чи тепло тобі,чи їв ти щось,чи хоч живий ти досі любий

якби ж ти знав як мріють діти хоч на мить
побачити тебе
ти знаєш,так болить
коли нема мене
немає поруч із тобою
і сумною журбою
пишу тобі листа

а за вікном дощі
яке ж це горе ,коли тебе не можу чути я
не можу обійняти
і тихо прошептати...

я вірю в те ,що ти повернешся живим
переступивши поріг хати
де наші дітки стануть щебетати
де заживемо ми, у незалежній,вільній Україні
де щастя буде у родині
там де поляжуть тисячі сердець
і війнам всим настане вже кінець...

я вірю,ти тримайся милий, ще трішки потерпи
я вірю,я з тобою любий...цілую. Я,разом з дітьми...

Додано (20.03.2016, 12:44)
---------------------------------------------
Коли тебе нема

коли тебе нема
і темно на душі
приходить в дім зима
і засипає снігом
таким холодним,сірим

коли тебе нема
летять у вир думки
і замерзає все
коли нема тебе,нема й мене

лиш вітер тихо шепче полем
і не поділишся ти горем
не полетиш як сніг
не ступиш більше на поріг
туди де ти

коли тебе нема
то все життя зима
де звуки черги автомата
де крики звіра супостата
там де зриваються гранати
і там де стукають лопати
лиш зима...

Коли тебе нема,я мрію про весну
коли тебе зустріну
обійму
на мить засну в твоїх обіймах
коли закінчаться вже війни
коли...

Додано (06.04.2016, 22:11)
---------------------------------------------
Тихо падав дощ
на скронях залишаючи сліди
вона стояла,мокнучи на дворі
а він пішов,хоч не хотілось йти
як не хотілось більше чути досить
як не хотілось вірити у це
вона ніколи більше не обійме
і не побачить він її лице
як болісно тримати квіти
які засохли б швидко
але дощ
дарує їм життя хвилини
як жаль,що вже немає вороття
вона постояла ще мить,закрила двері
і догоряючи останній міст надій
ніхто,ніхто тепер ми
ти не моя,а я навіки твій
ти маниш,через день минаєш
і горя більшого не знаєш
чим жити серед двох світів
прощай моя далека мрія
ти не моя,а я на віки твій...

к.м.а 2008

Додано (09.04.2016, 22:50)
---------------------------------------------
А час так швидко пролітає
я пам•ятаю перший клас
нічого кращого немає
ніж мить, що поєднала нас
та мить, що зіркою із неба
пробила всі мої світи
нікого більш не було треба
була потрібна лише ти
як час летів, минали роки
чекав тебе я в своїх снах
і рахував я свої кроки
коли вже час,знайде нас
і ось,минаючи далеких десять років
до них додати шість
мільйони кроків
я крокував,і час як гість
який так не хотів піти
який з середини все їсть
і не дає крізь нього пройти
зустрілись ми
і все змінилось
серце забилось так
що я злетів у хмари
і ми вже пара
хоч на мить
хтось там, де в небі ходять кораблі
і навіть вище
все вирішив за нас
лукавий час
ти лиш ведеш до кораблів
таких як сніг,таких як лід
без тебе я , без мене ти
і з кораблями все минає
про щось ти час ніколи не проси
роби все сам,його немає ...

Addicted to time...

Додано (09.04.2016, 23:00)
---------------------------------------------
Володимир Михайлович,звідки така активність переглядів теми? Як люди її знаходять? Чи це в мене неправильно відображаються перегляди?

Додано (10.04.2016, 19:48)
---------------------------------------------
Так гірко на душі
коли далеко ти від дому
думки,великі і малі
ведуть туди,до тебе
нічого більше не потрібно
лиш втома,від того що не разом зараз ми
лиш твої очі,і твій голос
так манять у безодню
таку сиру й холодну
з якої немає вороття
лиш ти і я
та крила,ті що ти мені дала
лише вони,моїх два крила
вони врятують від безодні
і піднесуть у небо
нічого більш не треба
лиш все що звязано з тобою
ніколи я не буду із журбою
бо ти моє життя
тебе кохаю я
навіки ти моя
прости мені усі мої гріхи
в моєму житті є лише ти...

Додано (10.04.2016, 19:49)
---------------------------------------------
Так гірко на душі
коли далеко ти від дому
думки,великі і малі
ведуть туди,до тебе
нічого більше не потрібно
лиш втома,від того що не разом зараз ми
лиш твої очі,і твій голос
так манять у безодню
таку сиру й холодну
з якої немає вороття
лиш ти і я
та крила,ті що ти мені дала
лише вони,моїх два крила
вони врятують від безодні
і піднесуть у небо
нічого більш не треба
лиш все що звязано з тобою
ніколи я не буду із журбою
бо ти моє життя
тебе кохаю я
навіки ти моя
прости мені усі мої гріхи
в моєму житті є лише ти...

Додано (22.04.2016, 19:07)
---------------------------------------------
Сині хвилі

по річці пливуть сині хвилі
і в небі сірі хмари
до щастя довгі милі
багато миль пари
і розбиваючись об беріг
приносять лише холод й сум
тебе я не вберіг
і в голові лиш тільки шум
навіщо небо, якщо без тебе
навіщо літо, коли нема чому радіти
лише чекаєш дощ,із сірих хмар
розбавити сльозами,кохання вічного узвар
розбитися на частинки
як та хвиля
немає половинки
лишень миля
і проплести її немає сили
куди мене ноги носили
немає вороття
лиш ти і я
лиш я і ти
всі мрії повертають в рай
руки не відпускай
на неба край
лети зі мною
і не торкаючись землі
сховавши руки за спиною
згадай,як ми любили
і спогади великі і малі
вели нас в рай
який давно забули ми
давай,давай обіймемся на мить
нехай лиш серце прощемить
нехай затихне у обіймах
і сині хвилі так намагалис. сказати
що рай лиш там де ми
і сидячи на берегу свободи
я думав про одне
чому немає в мене більш нагоди
щоб знов зустрів тебе
і хвилями проходило життя
як сірі хмари розставало
без тебе жити - небуття
висохла річка,і мене не стало...

Додано (28.04.2016, 17:35)
---------------------------------------------
Я твой,навеки дорогая
и ты моя,мы вместе навсегда
ты не сама,я рядом,помогая
мы проживем не малые года
ты вспоминай как ужинать готовиш
ты споминай как на работе день
я знаю что ты помниш
подкинеш сто идей
как провести викенд
и стори нот зе енд
все наше стори вечно
люблю я безконечно
и твои сладкие уста
так манят не спроста
ты помни что я рядом
в руке твоя рука
и встретившись лиш взглядом
мы вместе на века
любить тебя так сладко
я никогда не перестану
я речкой стану
и лодкой будеш ты
я полем буду
где ты сорвеш любимые цветы
и зонт укроет от ненастья
ты мое солнце
мое счастье
ты вспоминай когда снега
когда приходят холода
неразлучимы на года
неразлучимы на века
весь смысл просыпаться каждый день
чтобы не спать так долго,хоть и лень
чтобы увидить глаза твои
и прикоснуться губ
пускай смешной и глуп
но я люблю тебя,ты знай
мы вместе навсегда
люблю тебя я,Зай!!!

Додано (28.04.2016, 17:37)
---------------------------------------------
Addicted to my love;)

Додано (28.04.2016, 17:38)
---------------------------------------------
^*^

Додано (04.07.2016, 22:36)
---------------------------------------------
Не уходи,прошу и умоляю
не уходи,останься хоть на час
я не прошу любить меня,я знаю
есть я и ты, не будет нас
закрыв глаза,я представляю
нас закрыв глаза,я утопаю в снах
и нет роднее твоих глаз
и небо все в моих руках
не уходи ,я умоляю
и не проси меня,я знаю
я знаю все,что было и что будет
и не суди,пусть Бог розсудит
я так люблю тебя родная
и слезы тихо падают на пол
и отпустив тебя ,куда не зная
я плачу до сих пор я так хочу тебя обнять
и счастья большего не знать
чем сладость твоих губ
пускай я глуп
но руки что в моих руках
и твои очи что в моих глазах не обменяю ни на что
навеки вместе
навсегда
не розделимы как вода
не уходи,я умоляю
не розжимай не отпускай
любимая,я знаю
но ты мой рай
но ты уйдеш,пускай и не
сейчас
и никогда не будет нас я розжимаю пальцы,отпускаю
пускай и не моя,я знаю
желаю счастья,и меня прости
я ухожу,ты отпусти
не будем вместе никогда
но я с тобой,и навсегда во снах приходишь ты ко мне
во снах я ростворяюсь
я жызнь бы отдал за тебя
не виноват я,каюсь
и маюсь,маюсь,маюсь
не уходи,я умоляю так начиналась жызнь
но ты ушла,я знаю
прощай,люблю тебя малыш...


Angel Rain
 
adminДата: Нд, 07.08.2016, 10:30 | Повідомлення # 52
Генералісимус
Група: Адміністратори
Повідомлень: 65
Репутація: 1
Статус: :-(
good

 
angelrainskyДата: Нд, 21.05.2017, 18:25 | Повідомлення # 53
Лейтенант
Група: Надійний користувач
Повідомлень: 71
Репутація: 1
Статус: :-(
admin, які люди,де це Ви пропадаєте?

Додано (06.03.2017, 21:35)
---------------------------------------------
Безкінечність...

Минає все,і час летить
лиш спогади,вони в душі
як дорога мені кожна мить
яка укладена в вірші
як хочеться прожити те життя
як хочеться несказане сказати
потрапити туди,куди немає вороття
коли я був із крилами,і міг літати
коли на небі заходило сонце
і ми дивилися у вічі
і в рай малесеньке віконце
лиш через нього можна двічі
прожити те,що солодко так в'їлось в душу
і прошептати люблю дуже
як багато не зроблено,не сказано
минає час,але не разом ми
як боляче все розуміти,час не вернеш,ех,не зуміти
і всі фрагменти як в кіно,стоять перед очима
нічий я
як хочеться вернути все,коли перепліталися думки
коли сонце світило на твої коси
і тії очі наче роси
манили мене
як мало я зробив для тебе
який дурний я був
тебе немає біля мене
лиш тихо вітер в полі дув
жити минулим не життя,де я не я
де тихо підкрадаються думки
як ті води струмки
весь час іде,і все летить
і в грудях серце так щемить
як повернути час назад,і все інакше збудувати
де зможеш мене ти покохати
де буде все про що я мріяв
лиш залишається надія
що і ві сні прийдеш ти
обіймеш,і подивишся у вічі
де ж ти
ні,не прожити життя двічі
не повернути час назад
він стрімко все змиває,і щастя в житті не буває
воно в минулому,де ти і я
воно лиш там куди немає вороття
і безкінечно я намагаюся не забути всі спогади про нас
які так хоче стерти час
моя душа лиш там з тобою
і щастям і журбою
і вітром і дощем
розбите життя вщент
лише одне я знаю,що так не покохаю
я відчуваю
як дивишся мені у вічі
як кажеш зачекай
не будем разом ми,як жаль
що склалося все так
який я був дурак
і не пробачу я собі ніколи
що не потрапив в твоє серце
і безкінечно буду повертатися туди
де залишилися твої сліди
так моє життя,та знай
ти була всим для мене
рай
він був лиш там де ти
до тебе всі вели стежки
і всі вірші були тобі
і жив лиш я тоді
пробач мене за все,за вірші мої,за слова
і обертом йде голова
жити минулим-не життя
але живу ним я...

07.01.2012
К.М.А

Додано (09.03.2017, 21:56)
---------------------------------------------
Душа

мой мир большой и безконечный
живут в нем те ,кто должен жить
пускай и не совсем он безупречный
но мир такой,таким ему и быть
живут в нем люди,привиденья,и сладкий голос темноты
все страхи,радости,печали,и очень мало пустоты
когда в мор мир приходит осень,играют струны на дожде
когда играет солнца лучик,играю брызги на воде
как манит небо над землей
когда парили мы с тобой
моя душа всегда жила весной
когда я за руку с тобой
она искала так уюта и тепла
парила над землей весна
бездна
как много в небе звезд
как много нам с тобою было мало
и только кадры как из диафильмов
в которых красок не хватало
все пролетают у меня перед глазами
да кто виновен нам
мы сами
мы сами розогнули пальцы
и отпустили навсегда
не загадали вместе быть
как в небе падала звезда
ах как же ты была чудесна
и тихо падали капли летнего дождя
кусочки августа так въелись в память
не надо плакать
не нужно больше жечь мосты
которых так старались строить мы
они давно уж не нужны
с тех пор как мы,больше не мы
и в небе тучи все летают
солнце луну сменяет
года проходят,время тает
и все как прежде
лиш только доджь следы смывает
из памяти, как запах из одежды...

Время лечит,убивает,дает всем другой шанс,начать все заново,новую жизнь,но оно никогда не вернет вам себя ,оно даже стирает свои следы в нашей памяти,которые нам очень дороги,человек властен над многими вещами,но не над временем,как жаль что невозможно изменить тебя,как жаль что ты не изменимо...

Додано (14.05.2017, 09:30)
---------------------------------------------
Не уходи луна...
Не уходи луна,я расскажу
тебе о ней
не уходи луна,я росскажу тебе
о жизни
я так боюсь признатся ей,о ней все мои мысли
Ее глаза как неба острова
у них же утопаю я
ее слова,как рая берега
она в душе моей всегда
Не уходи луна,останься на минуту
видь мне так хочется любить
и как же хочеться уюту
с любимой вместе,рядом быть
Не уходи луна
я рассажу тебе как можно,за две недели счастье отискать
не уходи,я осторожно,еще
побуду минут пьять
Подумаю о ней
и вместе с твоим закатом мне
тоже надо кочевать
Не уходи луна
вместе не страшно,даже если
ты не смотришь на меня
и так отважно,и внезапно
я ухожу,и уходя
я говорю тебе не уходи луна ...
26 марта 2012 г.

Додано (20.05.2017, 19:40)
---------------------------------------------
Опять луна на небе светит
А я смотрю в окно
И сигарета дотлевает
Тебе видь зараз всеравно
Прошу у Бога об забвеньи
Любовь моя,как то затьменье Пришла,и снегом замела
Не чувствую теперь тепла
Не прикоснешся ты ладоней
И не увижу твоих глаз
Судьби моей тихих ироний
Прожытих мною много раз Я не хочу опять прожить
Слова твои,твой сладкий смех
И губы,как запретный грех
Мне снились по ночах
Луна,тихая ночь
Зачем тебе я Все мысли прочь
И так каждую ночь
Прошу я Бога об одном
О самом лучшем,дорогом
Храни ее,она одна
И не твоя вина Что вместе нам не быть
Видь все пройдет
Но как же розлюбить...

Додано (20.05.2017, 19:40)
---------------------------------------------
В небе видно звезды
Знаеш,видь непросто
Знаеш ты,как больно
Знаешь,что я ночью
Ухожу на небо
Знаеш ты как с неба Видно тебя,мне бы
Остатся там,где одинокая
луна
Знаеш ты,как больно
Знать,как ты одна
Пройдеш,посмотриш в небо Знаеш,тебя бы рядом мне бы...

Додано (20.05.2017, 19:42)
---------------------------------------------
Боже,дай силы мне прожить
каждый день с улыбкой у душе
Пусть даже дни мои проходят
мимо
И время,что проходит по
шоссе И дни мои,прожиты мною
мнимо
И счастья светлого лучи
Не греют больше душу
И мысли что во мне,внутри
В себе таить я мушу Пусть время,что летит у высь
Вернет любви моменты
И словно кадры из кино
Из жизни киноленты
Восстанут вновь перед
глазами Дотронусь я тебя устами
И улечу на небо
Видь не прошу богатства я
Вернуть назад тебя,ах мне
бы...

Додано (20.05.2017, 19:47)
---------------------------------------------
Небо в моих руках... Небо в моих руках
Медлено,как будто мрак
Весна запутала в свои сети
И в голове лиш только ветер Солнца лучи,теплые как слезы
Неба куски,бездны грезы
3амотали,закружили
Вместе раньше с тобой жили Луны коснутся,и в пропасть
упасть
С собою замкнутся,и забыть
что такое власть
Душы над телом,и первым
делом Поднятся в небо,что в моих
руках Где ты со мною,рядом
И сердце в алых лепестках
И за спиною,пронзив взглядом
Ты говориш что я так нужен
вам Что вкутавшысь моим теплом
Ладони сжимая, часто дышиш
Взамен, попасть мне в плен
Туда где небо что в моих
руках
Ты меня слышиш? Проходиш рядом, смотриш в
небо
В то небо, что для нас двоих
Меня ты все же ненавидиш
Я улетаю, засыпая в мыслях
твоих Небо что в моих руках
Было оно тобой всегда
И без тебя,мне не прожить
никак
Небо,весна и ты,в душе моей,с
тобою рядом,сквозь года...

Додано (21.05.2017, 18:25)
---------------------------------------------
І тихо капав дощ,пилюки замітаючи сліди
гроза вже вщухла,і райдуга з'явилася на горизонт
і люди як ті кораблі,вже поховали в сумки зонт
пливли,а я на них дивився
настав чудовий день,і луг росою вмився
стояв і думав я про вічність
далеко десь гриміли грози
дивився в небо,безкінечність
а над рікою все плескались лози
і соловейко тихо в лісі,співав свої пісні
і час минав,усе як у вісні
гриміли грози,але я вже
їх не чув
лиш тихо вітер в полі гув
думки так тихо мене колисали
зорі у небі позгасали
вже ранок наступив,і я,разом із співом солов'я
став думати про безкінечність
про теплий дощ,про те,куди мандрують люди
та сон щось знову полонив мої думки
такі вони,наші коти)


Angel Rain
 
adminДата: Ср, 24.05.2017, 19:59 | Повідомлення # 54
Генералісимус
Група: Адміністратори
Повідомлень: 65
Репутація: 1
Статус: :-(
Цитата angelrainsky ()
звідки така активність переглядів теми? Як люди її знаходять? Чи це в мене неправильно відображаються перегляди?
Статистику веде система управління сайтом (uCoz), а от наскільки вона чесно все підраховує - не знаю.


 
angelrainskyДата: Вт, 15.08.2017, 23:07 | Повідомлення # 55
Лейтенант
Група: Надійний користувач
Повідомлень: 71
Репутація: 1
Статус: :-(
25

жизнь,память о всем что было
и как же трудно отпускать
себя в обрывках отискать
и время вернуть вспять
как сивый дым из сигарет
дурманят времена былие
мы не такие,мы другие
ты космос,ты моя вселенная
любимая и необыкновенная
поставить паузу,уйти не вернутся
все думать о былом,но я с одним крылом
и не взлететь мне выше неба
в своих мечтах,нет будущего,крах
но я не здамся,не впаду
останусь,или же уйду
куда уходит солнце
куда бегут года
куда...
И лестница во времени,теряет все длину
стирают память мне дожди
но погоди,меня ты подожди
и одного я не пойму
куда бегут недели,дни
зачем придуманы они
когда я засыпаю,просыпаюсь
я маюсь и не каюсь
и удаляясь от себя,я возвращаюсь
скажы мне только лиш одно,как же так можно,когда тебе всеравно
как можно жить и не тужить
и рядом быть,но мир мой не такой как твой
я все рисую на холсте то,о чем мечтаю
но дождь смывает все,как испытание
мое сознание,его так режет время
как словно бремя
как туман
всю жизнь я сам
прошу лиш Бога об одном
о самом дорогом
не дай забыть то счастье что было,оно и есть мое крыло
второе не дано...

Додано (15.08.2017, 23:07)
---------------------------------------------
Навчи мене літати

навчи мене літати
туди де рай
хіба так важко відпускати
давай,не зволікай
лиш пальці розіжми
скажи мені прощай
навчи мене літати
хіба тобі потрібен
немає що казати
лиш голос,такий рідний
навчи,хіба так важко відпускати
ти ж відпускаєш,знаєш
так хочеться закривши очі,забути все
так хочеться літати,коли нема мене
лиш тихий дощ
змиває сльози
лиш крила,що здіймають в небо
лиш сірі грози
сидіти,думати про те
чому ж ти досі не навчила
повір мені вже не потрібні крила
лишень сягнути в небуття
де лише я
і нічия
ти не моя
навчи мене літати
хіба не хочеш ти
ти знаєш,тобі краще того не знати
як доторкнувшись самоти
забутись хто є ти
так хочеться здійнятись в небо
таке далеке і безкрає
і тихо прошептати відлітавши
мене уже немає...

addicted to infinity....


Angel Rain
 
Форум » Розваги » Учнівська творчість » ВІРШІ (ВНЕСИ СВОЮ ЧАСТКУ)
  • Сторінка 4 з 4
  • «
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
Пошук:




© Володарська ЗОШ №2
2018