Головна
Нд, 20.10.2019, 19:53
Зареєструйтесь
Логін:
Пароль:
Меню сайта

Категорії каталога
Шкільна бібліотека

Рекомендуємо

Головна » Статті » Бібліотека » Шкільна бібліотека

Бібліотека – інформаційний центр школи
Бібліотека – інформаційний центр школи
Сьогодні в Україні йде процес становлення нової системи освіти, зорієнтованих на входження у світовий освітній простір, який супроводжується істотними змінами в педагогічній теорії і практиці навчально-виховного процесу.
Зміни цілісних орієнтирів шкільної освіти вимагає перебудови усіх складових компонентів сучасної школи. Серед них - шкільна бібліотека, як обов'язковий структурний підрозділ загальноосвітнього навчального закладу, займає особливе місце.
Сьогодні шкільну бібліотеку розглядають як інформаційний центр навчального закладу, мета якого – забезпечення інформаційних потреб і запитів учнів і вчителів.Шкільна бібліотека сприяє розвитку навчально – виховного процесу, забезпеченню базового рівня освіти, вихованню в учнів відповідальності, національної свідомості, формуванню в них потреб саморозвитку і вдосконалення. У сучасних умовах завданнями шкільної бібліотеки є не тільки бібліотечно–інформаційне обслуговування користувачів у забезпеченні всіх напрямків навчально –виховного процесу у засвоєнні як програмних, так і позапрограмних вимог, у самоосвіті та дозвіллєвій діяльності, а і виховання в учнів інформаційної культури – сталого прагнення до пошуку інформації, свідомого добору джерел.
Основою інформаційної культури особи є знання про інформаційне середовище, закони його функціонування та розвитку, а головне – досконале вміння орієнтуватися у безмежному сучасному світі інформації. Шкільна бібліотека є фундаментом освіти і самоосвіти, скарбницею людського знання.
Тому бібліотекар допомагаємо учням оволодіти програмними знаннями та закріплює їх бібліотечними засобами, виховує бажання самостійно розширювати обсяг знань, знайомить з різноманітними джерелами інформації та навчає розуміти їх, користуватися ними.
Книга залишається німою лише для того, хто не вміє витягти з мертвої букви жодної думки, а бібліотекар втілює ці думки в життя і допомагає учням зрозуміти, що книга – головний засіб навчання і здобуття потрібної інформації, бо хто володіє інформацією – той володіє світом.
Сучасна школа нового типу потребує і нового підходу до інформаційного забезпечення. Звідси виникла необхідність впроваджувати і використовувати нові інформаційні технології в шкільній бібліотеці.
Нові інформаційні технології впевнено і міцно закріплюються в нашому повсякденному житті. Сучасна людина – від учня до науковця – не мислить себе без використання в своїй роботі та житті різноманітних джерел інформації. Чи то традиційні, чи новітні – вони збагачують людину, дають їй можливість стати більш освіченою і досвідченою, приймати участь в суспільному, політичному житті, навчають самостійно приймати рішення і сприяти культурному розвитку.
Маніфест ЮНЕСКО про бібліотеки 1994 року наголошує, що фонди й послуги бібліотек повинні містити, разом з традиційними видами документів, різноманітні носії інформації і сучасні технології. ”Фонди бібліотек повинні не тільки зберігати пам’ять про людські дерзання та творчий дух, але й відображати поточні тенденції і еволюцію суспільства”.
Той же маніфест наголошує, що роботу бібліотеки повинні будувати на основі її основних функцій, які відносяться до інформації, грамотності, освіченості і культурі.
Шкільна бібліотека має універсальний фонд. Тому фонд бібліотеки повинен відповідати вимогам нових навчальних програм, інтересам учнів, потребам педагогічного колективу та батьків. Без сучасної літератури: художніх творів, енциклопедій, довідників, періодичної преси я не уявляю бібліотеку. При комплектуванні фонду враховується поглиблене вивчення базових дисциплін, профілювання класів. Носіями інформації нашої бібліотеки є пере¬дусім друковані видання, що зобов'язує мене, бібліотекаря, систематично вивчати фонди бібліотеки, займатися поточним комплектуван¬ням і докомплектуванням.
Комплектування фонду береться з різних джерел :
— централізоване комплектування;
— ретроспективне поповнення фонду бібліоте¬ки відбувається за виділені школою кошти;
— даровані;
— передплата на періодичні видання.
Однак це є недостатнім для забезпечення повноцінної роботи бібліотеки.
Учні школи та їхні батьки підтримують свою бібліотеку. В закладі велика увага приділяється проведенню благодійної акції «Подаруй бібліотеці книгу», в якій беруть участь учні, педагогічний, батьківський колективи та випускники школи. У результаті проведення цієї акції бібліотека отримує багато гарних, цікавих книжок, художньої літератури.
Інформаційна робота бібліотеки
Зміст і методи інформування користувачів (читачів бібліотеки) визначаються навчальними та виховними завданнями школи, власними потребами й інтересами читачів, їхніми віковими, психологічними особливостями, тематикою видань, що надходять до школи.
Основна роль в інформаційній діяльності відводиться вивченню інформаційних потреб дітей, вчителів, керівництва школою і своєчасне її доведення до певного користувача.
Інформаційна робота бібліотеки складається з окремих етапів:
1. Вивчення окремих потреб користувачів та аналіз інформаційних потреб - форми і методи роботи.
2. Індивідуальне забезпечення в режимі «запитання-відповідь».
3. Індивідуальне забезпечення в режимі поточного інформування за системою «ДОК» (диференційне обслуговування користувачів ).
4. Індивідуальне забезпечення учнів-користувачів інформацією може проводитись не тільки в режимі окремих запитів, а й у перспективному комплектуванні тематичних папок, книжок, журналів, за типовими щорічними запитами в рамках шкільної програми.
5. Масові форми інформування мають дуже широку палітру методів і заходів і повинні відповідати деяким вимогам:
- вчасність;
- точність;
- доступна зорова чи слухова форма подання;
- масовість;
- вікові обмеження;
- достовірність.
Методи масового інформування:
- дні інформації;
- предметні тижні;
- виховні години і бібліотечні уроки;
- книжкові виставки і літературно-інформаційні викладки;
- масові заходи, вечори, свята, презентації і т.д.
6. Формування довідково-бібліографічного апарату(ДБА);
7. Формування і комплектація тематичних папок - “досьє” за різними
учнівськими інтересами.
8. Різноманітні покажчики літератури та інформаційні добірки матеріалів із
використанням періодичних видань.
9. Щорічно для випускників школи проводимо дні інформації «Сучасна освіта в Україні», «Рейтинг сучасних професій».
Для популяризації літератури, до видатних дат історії, державних свят, предметних і тематичних тижнів бібліотекою проводиться велика кількість книжкових виставок, інформаційно-довідкових викладок, найрізноманітніших форм і методів виконання і оформлення.Для того щоб інформувати користувачів, постійно поповнюються тематичні папки «Нор-мативно-правові документи з освітніх питань», «Повернені імена», »На допомогу вчителю-предметнику», «Із джерел рідної землі», «Морально-правове виховання», «Видатні особистості нашо¬го краю», «Сценарії виховних заходів» та ін.
Навчально — виховний процес школи здійснюється з урахуванням можливостей сучас¬них інформаційних технологій навчання й орієнтується на формування особистості школяра із глибоко усвідомленою громадянською позицією, системою наукових знань. Умовою підви¬щення ефективності освіти є її неперервне самооновлення. У комплексі необхідних сьогодні перемін шкільна бібліотека також враховує потреби нових педагогічних технологій: вікові та індивідуально — психологічні особливості шко¬лярів.
Оскільки бібліотека є обов'язковою структурною ланкою загальноосвітнього навчального закладу, усі стратегічні освітньо - виховні завдання, які повинна вирішувати національна школа, трансформуються в завдання і діяльність шкільної бібліотеки.
Завдання бібліотеки визначає її функції, а саме:
 інформаційні,
 освітні,
 інтелектуальні,
 культуро¬логічні,
 виховні,
 самоосвітні,
 соціальні.
Реалізація цих завдань можлива тільки при тісній співпраці шкільноЇ бібліотеки з педагогічним колективом. Це насамперед: спільне планування і реалізація даних планів. Організовуються тематичні екскурсії до бібліотеки, проводяться бесіди, вікторини, знайомства з новими книгами.
Головним завданням бібліотеки вважаю надання інформації читачам та виховання в них основ інформаційної культури. Саме на це спрямовані основні зусилля у роботі.
Інформаційних простір пропонує читачеві надзвичайну кількість літератури на різноманітних носіях. У цьому інформаційному просторі зорієнтуватися дуже важко. А як почувається в такій ситуації юний читач?
Шквали різноманітної інформації перетворюються для юного читача на небезпечного мінотавра, який у будь-яку хвилину готовий «проковтнути» довірливих і необізнаних. Ось чому намагаюся бути не просто провідником, а керманичем, своєрідною ниткою Аріадни, яка допоможе не заблукати у лабіринтах інформаційного простору, піднятися над собою.
Виховання читанням стимулює розвиток у дітей і підлітків стійкого, постійного інтересу до книги і читання. Дуже важливо створити позитивний образ чи¬тання у взаєминах читача і книги. Для цього існу¬ють різні форми і методи спілкування бібліотека¬ря і читачів. У шкільній бібліотеці йде постійний пошук но¬вих методик і технологій у навчанні та залученні до читання, вивчаються інтереси читачів різних вікових груп.
При цьому використовую різні форми масової, групо¬вої та індивідуальної роботи з читачем у рамках спільної діяльності педагогічного колективу, спрямованої на розвиток дитячого читання як явища духовності, моральності, культури. Для підтримання учня, який читає використовую:
• Спільна робота з вчителями щодо прищеплення навиків читання (години спілкування, бібліотечні уроки, конференції, презен¬тації книг, літературні вітальні).
• Складання програм рекомендаційного читання.
• Читання й обговорення прочитаних книг у класі, вдома разом із батьками.
• Ведення щоденників читання, записів про про¬читані і рекомендовані книги.
• Виявлення лідерів читання у класах.
• Проведення конкурсів на кращого читача, кра¬щого поета, художника, письменника.
• Тестування, анкетування, аналіз читацьких формулярів.
• Діалог. Це найприродніша розмова з читачем, коли спілкування відбувається на рівних. Можна поділитися своїм досвідом сприйняття літератур¬ного твору, вислухати свого співрозмовника.
• Обговорення прочитаних разом книг. Цей метод дозволяє проаналізувати події, описані в книзі, розкрити здібність читачів до співчуття, ро¬зуміння внутрішнього світу героїв. За такої фор¬ми спілкування діти можуть творчо проявити се¬бе в малюнках, розповідях, віршах.
• Читацький відгук - чудовий жанр дитячої творчості, який відображає стан дитячої душі. Записи про прочитаний твір розширюють кру-гозір і читацькі інтереси. Допомагають оцінити прочитане, розвивають навички самостійного мис¬лення.
У керівництві читанням учнів 1—11 класів школи керуюсь висловом
Дорогий читачу!
Пригадайте, коли ж ви ним стали -
Людиною, що уміє читати!
У школі, в дитячому садку,
А може, і раніше, коли
Мама або бабуся
Читали вам казки вголос.
І хто сказав, що немаєна світісьогоднівірних,вічнихкниг.
Давайте їх шукати і читати разом.
«Читання тільки початок
Творчість життя — ось мета!»
і використовую:
• Заходи, спрямовані на набуття навичок систе¬матичного читання:
- Заняття для формування інформаційної культу¬ри учнів (за окремим планом).
- Бібліотечні уроки (за окремим планом).
- Бесіди, години спілкування за темами:«Книга в моїй сім'ї»,«Моя улюблена книга»;
• Методи індивідуального керівництва читанням:
- Рекомендації книг із конкретних тем;
- Бесіди про прочитані книги;
- Укладання індивідуальних планів читання;
- Консультації;
- Учимося розуміти прочитане;
- Учимося писати відгук про книгу;
- Учимося вести щоденник читання.
• Методи масового і групового керівництва читанням:
- тематичні огляди;
- огляди нових надходжень;
- виставки, тематичні полиці;
- групові бесіди про прочитане;
- анкетування;
- тестування;
- соціологічне опитування;
- обговорення книг;
- літературні ігри;
- подорожі з героями улюблених книг;
- вікторини;
- брейн - ринги;
- конференції;
- творчі зустрічі з авторами;
- презентації книг.
• Спільна робота з батьками:
- доповіді на батьківських зборах;
- тематичні полиці «Для вас, батьки»;
- виставки книг із питань сімейного виховання й педагогіки;
- бібліографічні огляди;
• Формування інформаційної культури.
Сучасна освіта розширює можливості кожного учня, який може скористатися знаннями попе¬редніх поколінь, це універсальні знання, це відкриття, освіта крізь усе життя.
У одному з досліджень про стратегію розвитку освіти на початку XXIст., зробленому для ЮНЕСКО, учені звернули увагу на 4 важливі якості, які не¬обхідно прищеплювати молодому поколінню:
 уміння вчитися;
 уміння працювати;
 уміння спілкуватися;
 уміння жити.
Всі ці уміння підростаюче покоління може от¬римати з книг.
Відповідно до європейського стандарту освіти школяр вважається інформаційно грамотним, як¬що він здатний самостійно оцінити якість книги або інші джерела інформації. З одного боку, ми - шкільні бібліотекарі повинні навчити його основ пошуку інформації, а з іншого - виховувати лю¬бов до читання.
Завданням бібліотеки є прищепити учням нави¬ки роботи з книгою, навчити вдумливого читання.
Шкільна бібліотека є фундаментом освіти і са¬моосвіти, скарбницею людських знань. Тому нам необхідно допомагати учням оволодівати програмним матеріалом та закріплювати їх бібліотечними засобами, виховувати бажання самостійно розши¬рювати обсяг знань, знайомити з різноманітними джерелами інформації та навчити розуміти їх, ко-ристуватися ними.
Сьогоднішні учні шкіл погано орієнтуються в довідниковому апараті бібліотеки, у пере¬важній більшості не можуть самостійно підібрати літературу з теми, готуючись до уроків. Навіть у старшокласників часто немає навичок поверхневого ознайомлення з книгою, постійного звертання до довідників, каталогів, бібліографічних посібників. У плані розв'язан¬ня цієї проблеми з найважливіших завдань є прищеплення школярам навичок бібліотечно-бібліографічної грамотності через проведення бібліотечних уроків.
Тому основним завданням в роботі шкільних бібліотек є:
- розширити і поглибити знання учнів про кни¬гу і бібліотеку;
- навчити свідомому вибору книги з викорис¬танням довідково-бібліографічного апарату бібліотеки;
- навчити самостійно працювати з книгою, довідковими і періодичними виданнями.
Бібліотечно-бібліографічна освіта учнів
Книга не тільки розвиває, вчить дити¬ну, вона будить у маленькій людині найрізно¬манітніші творчі здібності, вона допомагає при¬родній дитячій фантазії набути багату образність і внутрішню суть. Книги є і веселі, і сумні, але вони завжди життєстверджуючі. Тому діти не можуть не любити книгу, тому і радіють їй, як святу.
В бібліотеці оформлена тематична папка для проведення бібліотечних уроків, бесід та уроків позакласного читання.
Виховувати в кожного учня повагу і любов до книги допомагає стенд «Куточок читача».
Для підвищення бібліотечної культури читачів систематично проводжу бібліотечно-бібліо¬графічні уроки. Знайомлю маленьких чи¬тачів, учнів 1-х класів, із правилами користування бібліотекою та правилами поводження з книгою. Уроки проводяться згідно з планом занять з ос¬нов бібліотечно-бібліографічних знань.
Роботу з читачем розпочинаю зі знайомства учнів зі шкільною бібліотекою. Як правило, це групова екскурсія чи гра-подорож на початку навчального року. Розповідаю маленьким читачам про те, що в кожній школі є кімната, де живуть тисячі мудрих і вчених друзів. Із ними можна порадитись, отримати допомогу. Ці розумні, мудрі друзі - книги їхній дім називається бібліотекою.
Знайомлю дітей із правилами користування бібліотекою, книгою; потім пропоную переглянути книжкові виставки: «Джерела історії», «У світі казки чарівної», «Моя земля - земля моїх батьків», «Пізнайте світ», «Золота полиця» та інші.
Учні початкових класів на бібліотечних уроках знайомляться з бібліоте¬кою, з книгами, вчаться правильно ними корис¬туватися. Такі уроки як«Ознайомлення з бібліо¬текою», «Твої перші книжки», «Як правильно читати» прищеплюють дітям навички самостій¬ної праці з книгою, розширюють їх кругозір, вчать не розгубитися в морі книг.
Для виховання у молодших школярів бажання вдумливо та осмислено читати, постійно наголо¬шую, що вміння добре читати допомагає дізнаватися про нове, цікаве.
І вже на ре¬альні результати бібліотечно-бібліографічної освіти учнів можна розраховувати в середніх класах.
Тематика бібліотечних уроків дуже різноманітна: як правильно працювати з книгою, періодичною пресою, довідковою та енциклопедич¬ною літературою, ознайомлення з бібліотечно-бібліографічним апаратом, виховання бережливо¬го ставлення до книги, популяризація бібліотечно-бібліографічних знань.
Обов'язковим на таких уроках є знайомство зі словниками та дитячими енциклопедіями, довідковою літературою.
На уроках позакласного читання, куди мене запрошують учителі, проводжу з дітьми вікторини «З якої казки?», «Чи уважний ти читач?» або урок-гру «Бібліомарафон».
Разом з класними керівниками та вчителями-предметниками за допомогою бібліотечнно-бібліографічних занять бібліотекар може пог-либлювати і розвивати в учнів навички користу¬вання книгою та бібліотекою. Вчителі-предметники націлюють учня на самостійне навчання, а бібліотекар може забезпечити це навчання засо¬бами використання різних джерел інформації. Одним із шляхів залучення учнів до активного використання джерел інформації є індивіду¬альні бесіди-консультації, групові консультації та бібліотечні уроки «Довідковий апарат кни¬ги», «Як користуватися каталогами та картоте¬ками в бібліотеці» та ін.
Робота бібліотекаря з питань інформаційної бібліотечно-бібліографіч-ної освіти повинна бути направлена на вихован¬ня в учнів інформаційної культури вцілому, уміння адаптуватися до потреб і умов інфор-маційного суспільства. Тому у старших класах учні повинні вміти самостійно знаходити потрібну інформацію, мають навички користу-вання довідково-бібліографічним апаратом бібліотеки. В 10—11 класах проводяться бібліо¬течні уроки на яких учні вчаться складати бібліографічні списки використаної літератури до виконаних рефератів, доповідей. Такі уроки як: «Довідкова література», «Що таке бібліог¬рафія» розраховані на поглиблення і розширен¬ня вже набутих знань і навичок. Учні старших класів, розуміючи потрібність їм цих знань, самі формують проблемні питання над якими потім спільно працюють з бібліотекарем, можуть при потребі надати бібліографічну консультацію уч¬ням молодших класів.
Книжки - як люди: народжуються, живуть, старіють. Як і люди, можуть хворіти. А захворівши, потребують лікування.
При бібліотеці працює «Книжкова лікарня», тут надають швидку допомогу «потерпілим». Звідси старі, пошарпані книги виходять такими приємними на вигляд, що їх відразу хочеться взя¬ти до рук і прочитати. Клей, картон, ножиці - ось основні інструменти, за допомогою яких «лікують» книги, підручники.
Бібліотекар надає учням консультації, пока¬зує, як потрібно ремонтувати книги, як берегти книгу, як її читати, правильно користуватися нею.
Потрібно пам'ятати:
 Не можна перегинати книжки.
 Не можна загинати книжкові сторінки.
 Не можна закладати в книжку олівці.
 Не можна брати книжки брудними руками.
 Не можна читати книжки під час їжі.
 Найбільше книжки люблять дбайливе ставлен¬ня, чистоту.
Використання творчих завдань у роботі з книгою створює передумови для написання власних віршів, казок, невеличких оповідань, розвиває художні здібності, створює позитивне ставлення до книжки, виховує дитину-читача. Активізації цієї роботи сприяє проведення Тижня дитячої книги в школі. В цей час відбуваються заходи, що спрямовані на залучення дітей до читання, підво¬дяться підсумки активності читання серед учнів, визначається найбільш активний клас, найактивніший читач бібліотеки.
Тісна співпраця бібліотекаря з учителями є надзвичайно корисною і плідною для всіх: учителеві це допомагає ефективніше прилучати дітей до активного самостійного читання, навчати дітей працювати з книгою; учні за допомогою книги, постійного читання розширюють коло своїх інтересів, виховують шанобливе ставлення до книги, до досягнень людства. Нарешті, у бібліотеці можна провести нестандартний інтегрований урок.
Зв'язок з учителем сприяє точнішому виявленню читацьких інтересів, тіснішому контакту з дітьми для подальшої індивідуальної роботи, надає можливість спільного проведення масової роботи з пропаганди книги, творчості діячів літератури, народних традицій.
Спільні зусилля педагога і бібліотекаря мають гарні результати щодо творчої роботи з дітьми, допомагають гармонійному розвиткові особистості дитини.
У своїй роботі я намагаюся довести необхідність бережливого ставлення до навчальної літератури і фонду бібліотеки. З цією метою бібліотека нашого навчального закладу бере активну участь у загальношкільній акції “Живи, книго!”, спрямованій на посилення ролі книги у навчально-виховному процесі.
Акція проводиться з метою широкого залучення учнівського колективу школи до виховання у них бережливого ставлення щодо підручників, на¬уково-популярної та іншої літератури; формування поваги до праці людей, які їх створюють, а та¬кож із метою поліпшення зберігання довідкової, методичної літератури.
Під час проведення акції організовуємо роботу бібліотечного гуртка «Друзі книги», проводимо тематичні бесіди: «Книга - твій друг», «Книзі - довге життя», «Я і мій підручник», виховуємо вміння користуватися книгою, формуємо береж¬ливе ставлення до неї, навички самостійного ремонту книги.
Інформаційні потреби учнів школи вивчаються різними методами. Наприклад, такими як опитування, спостереження, аналіз письмових джерел.
Під методом опитування розуміють збір даних шляхом постійного контакту зі споживачами інформації. Він може проходити в формі бесіди, інтерв'ю, анкетування.
Довідково-інформаційний фонд школи являє собою сукупність першорядних і другорядних, опублікованих і неопублікованих джерел, систематизованих і оснащених довідковим апаратом.
Інформаційне забезпечення споживачів інфор¬мації
Інформаційне забезпечення споживачів інфор¬мації може бути масовим, груповим та індивіду¬альним. Масова інформація - це інформація всьо¬го колективу; групова інформація розрахована на конкретне коло споживачів, наприклад, учителів; індивідуальне інформування має на меті забезпечи¬ти інформаційні потреби конкретних осіб.
Багатогранна робота шкільної бібліотеки допо¬магає учням краще оволодіти програмовими матеріалами, збагачувати знання, розвивати культуру читання, засвоювати соціальний досвід свого народу, прилучати учнів до культурних і духовних надбань, традицій, звичаїв; сприяє формуванню національної свідомості.
Актуальною є потреба у виборі книжок, які непідвладні часові, а не тих, які схожі на прек¬расних метеликів-одноденок. Хоч і їх недооцінювати не варто, адже за тим, які книжки людина читає, можна розпізнати її характер.
Від батьків та вчителів можна почути: «не люблять книгу...», «не чи-тають...». Куди ж поділось те читання, яке «...пробуджувало в думах учнів здивування, надію та любов»? (Дж. Рьоскін) Можливо, су¬часні учні отримують достатньо інформації із різних мас-медія, а читання відійшло на другий план і не варто приділяти цьому увагу? Вихо¬вання читача,проблема залучення учнів до чи¬тання є головним завданням шкільного бібліоте¬каря.
Вибір книжки для учня має свій шлях і метод. Це дуже важливий процес, адже книжка, вибрана самим читачем, прокладає стежку до душі дитини, треба лише привернути увагу до деяких книжок, не нав'язуючи їх. Основна роль в керуванні читанням належить бібліотекарю. Під час індивідуальних бесід з учнями вияв¬ляється їх інтереси, уточнюються проблеми, які найбільше їх цікавлять, виділяються ті, хто ви¬являє особливій інтерес чи зацікавленість до тієї чи іншої галузі знань, виду літератури. З’ясувавши всі ці питання, разом з активом бібліоте¬ки, готуються інформаційні списки «Радимо прочитати», «Готуючись до контрольних робіт і тестів» книжкову полицю «Літературний календар місяця». Важ¬ливою ланкою у керівництві читанням є тиж¬день книги. Разом з класними керівниками про¬воджу захист читацьких формулярів, з вчителями-предметниками складаємо рекомендовані списки літератури для різних категорій читачів. Особлива увага при цьому приділяється обдаро¬ваним дітям, а також дітям «групи ризику». Як¬що учень «не йде на контакт» і не хоче читати, потрібно з’ясувати причину. Можливо, він отри¬муючи інформацію з телевізора, комп'ютера, зовсім не вміє працювати з друкованим словом. Не слід висміювати дитину, або читати нотації. Читання книги — це праця, і не завжди, для всіх легка. В такому випадку обережно рекомен¬дуються книги, які напевне, його зацікавлять — комікси (тексту мало і багато малюнків). Учень вчиться сприймати інформацію на папері і поступово перейде до більш цікавих і змістов¬них книг, прийде до бібліотеки ще раз.
Книга - головний засіб навчання. Читати систематично й осмислено навчає школа, і багато в чому читацька доля дитини залежить від того, наскільки майстерно шкільний бібліотекар, разом із педагогами, прилучає дитину до книги, вчить оволодівати мистецтвом читання, пропагує книгу, закріплює читацькі навички, розвиває художній смак і самостійність суджень, розширює діапазон читацького досвіду та знань, формує національну свідомість, характер, моральні якості.
У зв'язку з цим велику увагу приділяємо пошуку цілеспрямованих активних форм пропаган¬ди літератури, які забезпечують формування у школярів щоденної потреби в читанні книг, ро¬боти з ними.
Ефективними формами пропаганди літератури в шкільній бібліотеці є презентація книг, мандрівки літературними стежками, книжкові огляди. Зацікавлення у читачів викликають предметні тижні.
Під час спілкування, індивідуальних бесід бібліотекар бере участь у розвитку навчальних на¬вичок читання, створює вільний доступ до книж-кового фонду, творчого пошуку, у якому діти про¬бують свої сили у визначенні своїх зацікавлень, реалізації своїх можливостей і здібностей.
Таким чином, бібліотека розвиває творчі здібності, таланти, пізнавальні інтереси й сприяє успішно¬му засвоєнню навчальних програм, підвищенню методичної й педагогічної майстерності вчи¬телів через відповідні інформування та інші фор¬ми обслуговування.
Як неможливо відокремити процес навчання від процесу виховання, так неможливо відокреми¬ти проблеми освіти, школи й бібліотеки.
Сь¬огодні, вирішуючи проблему виховання думаючої, творчої, активної, здорової людини, ми стверджуємо, що сформувати таку особистість може лише творча, думаюча і гуманна школа.
Адже перед нами не просто діти, а яскраві, не¬повторні індивідуальності, яких ми повинні знати і оцінювати, у яких поки мало знань, невеликий життєвий досвід, проте вони прагнуть здобувати знання.
Тому завдання бібліотеки - забезпечити надходження інформації й активізувати її з метою розширення бази знань кожного окремого учня й озброїти йо¬го навичками роботи з інформацією, щоб гаранту¬вати ім. можливість вести пошук і використання інформації в подальшому житті.
В умовах нашої школи дається освіта учням, донесення до них інформації, яка необхідна не ли¬ше для запам'ятовування і засвоєння, а й для то¬го, щоб учні використовували її як умову чи сере¬довище для створення власного творчого продук¬ту. Таким чином, бібліотека є своєрідним мостом між школою та суспільством. У цьому ми бачимо пріоритетне завдання бібліотек в їх подальшому роз¬витку.
Масова робота бібліотеки
Масову роботу шкільної бібліотеки слід розгля¬дати як складову системи роботи школи з форму¬вання основ бібліотечно-бібліографічної грамотності школярів.
Технології масової роботи з читачами вимагають від шкільного бібліотекаря знання і врахування їхніх вікових психолого-педагогічних особливостей.
Ефективними технологіями масової роботи шкільної бібліотеки є книжкові виставки, огляди літератури, цикли читань, обговорення книг, читацькі конфе¬ренції, різноманітні особистісно-рольові та літературні ігри (конкурси, вікторини, подорожі книгами), усні журнали, літературні вечори тощо які я використовую у своїй роботі з користувачами бібліотеки.
Книжкова виставка - поширена у шкільній бібліотеці технологія масової роботи з читачами. Ви¬ставки бувають тематичними, жанровими, присвя-ченими певному виду літератури, творчості одного письменника, одній книзі або журналу, одній статті тощо. Наприклад, тематичні виставки: «Київщина рідна серце України»; «З думкою про Україну», «Україна в полум’ї війни»; «Радимо почитати»; «Мій край, моя історія жива».
На книжкових виставках, організованих для школярів молодшого шкільного віку, не експоную багато книжок, значне місце на ній мають посідати ілю¬стративні матеріали, які допомагатимуть розкрити зміст виставки. В оформленні можна використову¬вати роботи дітей: малюнки, ляльки, іграшки, ліплення, а також слайди.
Виставка має експонуватися протягом певного часу. Вона покликана пробуджувати в читачів інтерес до літератури. Експозиція також має розкривати школярам книжкові фонди бібліотеки. Бібліотекарю варто організовувати облік нових і популярних книжок, аналізувати, які книги, що і були на виставці, мали успіх, а які невикликали ніякої зацікавленості.
Організовуючи книжкові покази для старшокласників, бібліотекарю слід враховувати, що назва виставки та її підрозділів мають бути сформульовані так, щоб вони викликали у читачів бажання сперечатись, роздумувати тощо. Якщо до теми ви¬ставки є бібліографічні покажчики, бібліотекарю варто їх виставляти.
Бібліографічні огляди - жива, діюча технологія популяризації літератури. Вони допомагають як¬найкраще розкрити книжковий фонд бібліотеки, ширше популяризувати художню, науково-попу¬лярну, пізнавальну довідкову літературу, періодичні видання тощо. Можна проводити такі бібліографічні огляди, як: «Трагічні сторінки історії»; «Дзвони Чорно¬биля». Обираючи теми і книги, бібліотекар враховує інтереси та запити читачів.Огляд літератури може бути жанровим (новин¬ки поезії, прози) або монографічним (присвячений творчості окремого письменника), що допоможе глибшому засвоєнню шкільної програми.
Огляд літератури варто проводити біля книжко¬вих виставок. Вони можуть розпочинати або за¬вершувати літературні вечори, обговорення книг, літературні ігри.
Читання вголос — поширена технологія спілку¬вання шкільного бібліотекаря з читачами молод¬шого шкільного віку. Таке читання має закріплюватись бесідою, до якої шкільний бібліотекар повинен готуватись особливо ретельно.
Обговорення книг - це вільна дискусія, предме¬том якої є обговорення книжок, колективний роз¬дум, у якому учні беруть участь добровільно, з різним ступенем активності та ініціативи. Педагогічне значення цієї технології полягає в тому, що зацікавлене обговорення робить думку читача більш активною, сприяє формуванню свідомого ставлення до книги, загострює сприй¬няття, виховує спостережливість, розвиває літера-турний смак. Технологія обговорення книжок передбачає: визначення мети та завдань, вибір книги, розроб¬ку запитань, які будуть стержнем обговорення, підготовку читачів, підсумки обговорення.
Читацькі конференції варто проводити зі старшокласниками і присвячувати певній проблемі (науки і техніки, історії, культури, мистецтва). Наприклад, «Правила народного етикету»; «Запали свічку пам’яті». Мета конференції — формування ко¬лективної читацької думки, виховання у читачів уміння робити глибокий аналіз прочитаного, ба¬чення нового в розкритті проблеми, яка виносить¬ся на обговорення. Читацькі конференції бувають проблемними і звітними. Зміст проблемних конференцій приурочений до важливих подій у державному житті; вони ор¬ганізовуються на основі вивчення інтересів стар¬шокласників, враховують рівень їхнього чи¬тацького розвитку.
Літературні ігри - це доповнення до технологій ма¬сової роботи шкільної бібліотеки з читачами. Це вікто¬рини, літературні подорожі, конкурси уважних та на¬читаних, конкурси бібліографічних ерудитів, літера¬турні аукціони, вернісажі літературних героїв тощо. Літературні ігри активізують читання шко¬лярів, стимулюють їхнє звертання до художньої, науково-пізнавальної, довідкової літератури, поси¬люють сприйняття, формують художні та есте¬тичні смаки, поглиблюють навички самостійної роботи з книжкою, розвивають логічне мислення. Літературні ігри можна класифікувати як ро¬льові (перевтілення читача в літературного ге¬роя), інтелектуальні (у їхній основі лежить про¬цес «розгадування» книги, її автора, літератур¬них героїв), особистісно-рольові, пізнавальні тощо. Вони розвивають творчу ініціативу читачів.
Усний журнал має на меті популяризувати кра¬щу літературу з різних галузей знань, художні твори, періодичні видання. Кожен журнал має редколегію, яка складається із читацького активу і тих школярів, які братимуть участь у його підго¬товці та проведенні. Номер усного журналу може бути присвячений творчості письменника, літера¬турній або знаменній даті, одному із видів або жанрів літератури. Усний журнал має бути не громіздким. Він мо¬же складатися з 3-х «сторінок», серед яких обов'язкові бібліографічна та кілька варіантів орієнтовних планів читання.
Літературний вечір, як технологія масової роботи з читачами, має широкі педагогічні можли¬вості, передусім, для активних читачів. Він дає можливість підбити підсумки їхньої діяльності, розкрити творчість школярів, учасників літера¬турних гуртків і об'єднань.
Прес-діалог - це технологія роботи з періоди¬кою, яка сприяє розвитку інтересу до аналізу проблемних статей і вчить робити цей аналіз. Учасники виконують ролі журналістів. Для цього виду роботи вибирають статтю або кілька статей, зміст яких цікавить усіх. Читають її заздалегідь або під час зустрічі. Потім формуються групи по 4-5 журналістів, які обговорюють матеріали свого колеги. Запитання мають бути проблемними. Опоненти прес-діалогу - це знавці проблеми чи журналісти-професіонали.
Захист бібліотеки майбутнього - це технологія колективної творчої діяльності, у результаті якої має бути розроблений проект шкільної бібліотеки майбутнього з визначенням основних напрямків її функціонування. Учасники гри пропонують свої творчі варіанти проектів шкільної бібліотеки. Кожна творча група захищає свій проект. Захис¬тити проект - значить обґрунтувати його, роз¬повівши про сутність, і відповісти на запитання присутніх.
В роботі щодо популяризації літератури, формування сис¬теми бібліотечно-бібліографічних знань школярів, виховання культури читання важливими є аналіз рівня їхньої бібліотечної освіти, вивчення її ефек-тивності і результативності. Тому потрібно постійно вивчати читацькі запити школярів, про¬водити різні анкетування.
Наприклад:
Книга, яка тебе особливо схвилювала, - це...
Зібрання улюблених книг, авторів;
Що тобі не подобається в нашій бібліотеці? Як це виправити?
Поруч із цим, практикуються цікаві індивіду¬альні та масові форми роботи з читачами: захист читацького формуляра, читацькі олімпіади тощо.
Використання активних форм популяризації літератури дає позитивні ре¬зультати. У школярів формуються стійкий інтерес до книги, глибокі знання і практичні навички ро¬боти з нею, закладаються міцні основи культури читання; діти прилучаються до популяризації української літератури, історії та культури рідного народу, стають духовно багатшими.
Краєзнавча робота бібліотеки
В шкільній бібліотеці функціонує краєзнавча картотека. Формується фонд бібліографічних посібників краєзнавчого характеру. З метою по-пуляризації краєзнавчої літератури організову¬вались виставки «Люби і знай свій рідний край», «Люди, що уславили нашу землю» та ін. Шкільна бібліотека намагається зібрати, збе¬регти і надати користувачам документальні дже¬рела та інформацію про рідний край, співпрацю¬ючи з вчителями української мови та літерату¬ри, географії, історії. Багато уваги приділяється інформаційній та бібліографічній роботі з краєзнавства. Постійно складаються списки краєзнавчої літе¬ратури, проводяться бібліографічні огляди но¬вих статей з періодичних видань. Шкільна бібліотека допомагає класним керівникам у підготовці до виховних годин, що стосуються краєзнавства, учням у їхній дослідницькій ро¬боті з вивчення традицій рідного краю, підго¬товці нових матеріалів та участі у творчих кон¬курсах «Юні таланти рідної землі». З великим успіхом проходять вечори-зустрічі з письменниками рідного краю, літературні вечори.
Працювати з краєзнавчими матеріалами дуже цікаво і читачам-користувачам і бібліотекарю. Ми разом вивчаємо історію рідного краю, знайо¬мимося з видатними земляками, багато дізнаємося нового і читаємо. Ця робота має ве¬лике значення освітнє і виховне, підвищує за-гальну культуру учнів, пробуджує інтерес і лю¬бов до книги, стимулює до творчості. І не здиву¬юся, якщо через деякий час відомими письмен¬никами, художниками, науковцями, чи просто чудовими людьми, стануть учні, які цікавлять¬ся краєзнавством.
Саме від бібліотеки школи найбільше залежить читацька доля учня, збагачення чи збіднення його читацької біографії - облишить чи продовжить учень після закінчення школи свої контакти з великою літературою. А від цього значною мірою залежить духовний світ молодої людини.
Як відомо, у процесі спілкування з художньою книгою читач зазнає яскраво вираженої естетичної насолоди, яка й надалі спонукає його йти до бібліотеки за новою книжкою. Таке прагнення є внутрішнім спонуканням, стимулом вирушати в мандри неозорим океаном, яким є незупинний літературний процес. Але таке прагнення рідко приходить самостійно, його треба викликати, пробудити.
Сучасні навчальні шкільні програми зорієнтовані на формування у школярів уміння самостійно здобувати знання, вести пошук додаткової інформації, яка б складала систему знань з основ наук. Тому бібліотекарі й надалі будуть продовжувати навчати своїх читачів орієнтуватися у світі інформації, користуватися довідковим апаратом бібліотеки школи, а далі - великих бібліотек держави.
Таким чином, бібліотека сприяє відродженню і розбудові національної освіти й виховання, збагачен¬ню інтелектуального і культурного потенціалу нації. Реформування системи освіти та виховання вимагає пошуку нових шляхів перебудови бібліотечного обслуговування на якісно новий рівень роз¬витку. Сучасному загальноосвітньому навчально¬му закладу вкрай необхідна нова модель бібліоте¬ки, нові підходи до організації її діяльності.
Шкільний бібліотекар - помічник учителя у школі, належить до тієї когорти спеціалістів, які формують гідне майбутнє нашого народу. Зро-зуміло, що роль бібліотекаря і самої бібліотеки буде змінюватися з часом, але одне залишиться назавжди: роль бібліотекаря освіченого, компетентного, завжди готового допомогти.
Категорія: Шкільна бібліотека | Добавив: Alona (12.03.2014) | Автор:
Переглядів: 8511 | Коментарі: 0 | Рейтинг: / |


 
Пошук в новинах
Володарська ЗОШ №2 © 2019