Книга пам'яті
Триває повномасштабна війна, яку розв’язала проти України російська федерація. З перших годин російської агресії наші співвітчизники мужньо і самовіддано борються з ворогом за незалежність, свободу, Батьківщину. Війна вже забрала тисячі життів українських громадян, вщент зруйновано сотні міст і сіл. На жаль, не оминули втрати і наш заклад освіти. Ми вшановуємо пам’ять полеглих воїнів - випускників ліцею, які загинули у війні з рашистами, захищаючи Україну.
Книга пам’яті ліцею створена як знак поваги і безмежної вдячності до справжніх героїв, наших колишніх випускників, які у різні роки навчалися і закінчили Володарський ліцей ім. В.П. Мельника. Це звичайні хлопці, які в скрутну хвилину для України стали на її захист і поклали свої життя на вівтар перемоги.
Інформацію для книги взято з відкритих інтернет джерел та спогадів рідних і близьких Героїв. Фотоматеріали зібрано з публічних сайтів та соціальних мереж, а також з родинних альбомів і опубліковано з дозволу рідних. Висловлюємо щиру вдячність всім, хто надав інформацію про випускників, поділився спогадами.
Наші герої-випускники повернулися на щиті, склали свої крила… Але для нас вони продовжують жити у безсмерті! Нехай на небі спочинуть їхні душі, а ми на землі не забудемо про них! Герої не вмирають – допоки їх пам’ятають!»
Якщо у Вас є інформація про випускників Володарського ліцею ім. В.П. Мельника, які загинули в кривавій російсько-українській війні, просимо надсилати її на електронну пошту 
ПАМ'ЯТЬ СИЛЬНІША ЗА СМЕРТЬ
Клята війна назавжди забрала життя Захисника України — Ярослава Володимировича Покотила – сина, чоловіка, батька. Він загинув 7 серпня 2025 року під час виконання бойового завдання з відсічі збройної агресії російської федерації проти України поблизу населеного пункту Іванопілля Краматорського району Донецької області.
Покотило Ярослав Володимирович народився 10 квітня 1982 року в селі Матвіїха Володарського району Київської області. Закінчив Володарську ЗОШ №2. В пам'яті однокласників Ярослав залишився веселим, життєрадісним і позитивним хлопцем, до якого завжди можна було звернутися за підтримкою і порадою. Його улюбленим предметом в школі була історія. Після закінчення школи втупив до Маслівського радгоспу-технікуму.
15 червня 2025 року під час лікування у госпіталі переступив поріг вічності Захисник України, володарчанин Олександр Юрійович Заславський.
Олександр народився 3 травня 1973 року в селищі Володарка. Навчався у Володарській школі №2. У дитинстві багато читав, любив активні ігри, був одним із кращих учнів у класі. "Саша запам'ятався мені веселою, позитивною людиною. Любив жартувати, був душею компанії. Але найбільше любив подорожувати, не пропустив жодної екскурсії, мріяв об'їздити пів світу", - згадує однокласниця Людмила Сидорянська.
"Високий, ставний, спортивний Сашко був дуже гарним, подобався дівчатам. Був толерантним у ставленні до однокласників. Піклувався про найменшого брата і захищав його у школі", - додає ще одна однокласниця Світлана Короленко.
Заплакало небо. Верба похилилась.
Замовкли вітри, тільки мати молилась.
Героя душа відлітала на небо,
Упав він в бою, Україно, за тебе.
А поруч, з очима, від болю сумними,
Схилились його бойові побратими.
Помститись клялись вони, взявшись за зброю.
І грім прогримів тричі - СЛАВА ГЕРОЮ!!
Життя, віддане за Україну
Андрій Павлович Пожилих народився 04 травня 1978 року в селищі Володарка. Базову середню освіту здобував у Володарській школі №2. У 1993-1996 роках навчався в професійно-технічному училищі №27. Отримав професію газоелектрозварювальника. Після закінчення навчання проходив строкову військову службу. До повномасштабного вторгнення ворога, будучи майстерним автомеханіком, Андрій разом з братом Олександром займався ремонтом автомобілів.
15 червня 2022 року вступив до лав Збройних сил України та став на захист Батьківщини. Був поранений та після проходження реабілітації знову повернувся на передову. 04 грудня 2022 року водій стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти Андрій Павлович Пожилих загинув під час танкового обстрілу ворогом поблизу села Терни Донецької області. Наш воїн був вірний військовій присязі, чітко виконував поставлені бойові завдання, віддав своє життя за свободу та незалежність України.
За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку нагороджений посмертно орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Чесний і вірний син України
Михайло Євгенійович Паламарчук народився 25 червня 1996 року в місті Києві. Закінчив Володарську ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 в 2013 році. За роки навчання зарекомендував себе старанним, відповідальним і обдарованим учнем, якого любили і вчителі, і однокласники. В 11 класі Михайло став переможцем ІІІ (обласного) етапу ІІІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка, представляв Володарський район на ІV (всеукраїнському) етапі Конкурсу.
Закінчивши школу, вступив у Київський університет імені Бориса Грінченка, де навчався з 2013 по 2018 рік за спеціальністю психологія.
Макаренко Андрій Вікторович, позивний Макар – старший солдат, командир бойової машини, командир відділення 6 механізованої роти 2-го механізованого батальйону 72 бригади народився 27 березня 1980 року в селищі міського типу Поліське Поліського району Київської області у сім’ї робітників. Андрій ріс добрим, сміливим, дбайливим сином, був опорою для родини. У 1986 році пішов навчатися до місцевої школи, захоплювався спортом, грою у футбол, любив з дідусем рибалити та збирати гриби, завжди допомагав по господарству.
Світлий янгол, повернутий на небо
Володимир Володимирович Карпенко народився 5 січня 2000 року в селищі Володарка Київської області. Закінчив Володарську загальноосвітню школу І-ІІІ ст. №2 у 2015 році та Ржищівський індустріально-педагогічний фаховий коледж, де здобув фах газоелектрозварювальника, майстра виробничого навчання. У вільний час любив читати. Пройшов строкову службу в Державній прикордонній службі України на посаді кінолога. Звільнився наприкінці 2021 року. Розпочати цивільну кар’єру він так і не встиг.